• захист курсових на спеціальності "культурологія"

    Захист курсових робіт на спеціальності «культурологія»

    Вперше відбувся 24 квітня захист курсових робіт на спеціальності «культурологія». Студенти-культурологи були поділені на дві підгрупи (по 10 і 11 чоловік) з метою опитмізації процесу виступів студентів та обговорення наукових досягнень.

    Наукові кервіники: проф. Возний І.П., доц. Шкрібляк М.В., викл. Скрипник Є.М, к.і.н. Бучовський В.Р., к.ф.н. Бойчук Н.В., к.і.н. Гутковська І.В., к.і.н. Мудеревич В.І.

    Обираючи серед запропонованої викладачами доволі різноманітної тематики, спрямування студенських курсових робіт відбулося у русі таких дисциплін: «Культура Сходу», «Культура Античності», «Культура Європейського Середньовіччя», «Культура Європейського Відродження», «Світове та вітчизняне кіномистецтво», «Філософія та історія релігії», «Фольклор та декоративне мистецтво України» та ін. курсів, що читаються на спеціальності «культурологія».

    Захист відбувався у вигляді коротких доповідей студентів, що містили елементи вступу та висновків курсової роботи (мету, завдання, досягнуті результати дослідження) відповідно до вимог, що ставляться до даного виду робіт.

    читати далі...
  • майстер-клас з писанкарства



    Практичний етап розпочався одразу ж після вступу до теорії з написання світового винаходу українців. За початкову основу послужили виступи як і Миколи Васильовича, так і асистента цієї кафедри Ірини Гутковської, а ще малюнок писанки на письмовій дошці з допомогою крейди, представлення зразків сонячних творінь у ноутбуку, перенесення їх широкого спектру колоритних образів кожним студентом на стандартний листок.

    До столу без усіляких вагань підійшли бувалі у бувальцях. Згодом коло зацікавлених осіб перетворилося на «круглий стіл». Що творив-показував майстер, те й повторювали вихованці. На їхніх маленьких земних кулях проступали образи гуцульської писанки, втіленої у геніальному пам’ятникові у США, в музеї Коломиї та багатьох колекціях шанувальників цього рукотворного мистецтва. За день студенти пройшли два етапи: навчилися працювати у жовтому та червоному кольорах.

    Хто бодай трішки посвячений у дивовижний світ писанки, може одразу відгадати, що перед тобою в усій красі і величі косівський умілець, точніше, із села Яворів. Цікаво, що у його родині цим барвистим таїнством ніхто не займається. До слова, цей промисел перейшов до майстра із легкої руки Василини Копчук – рідної сестри діда. Хлопець виявився здібним учнем, бо про нього одразу заговорили у широких колах писанкарів у столиці козацької вольниці – Дніпропетровську, де став лауреатом Всеукраїнського конкурсу. Майстер казкового дива зазначив: «Діти завтра побачать свої витвори, 22 квітня, тобто третьої Великодньої днини, принесуть із рідних місць на своєрідний фестиваль писанки етнічного забарвлення і спрямування, у яких – символи вічності, добробуту, пробудження і воскресіння. Разом із смерековою «Парасочкою» і «Буковинкою» будуть і десятки інших шедеврів, які переживуть віки».

  • Всеукраїнська студентська олімпіада з культурології

    До цьогорічної Всеукраїнської студентської олімпіади з культурології, яка відбулася 2-4 квітня 2014 року на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» долучилися і наші студенти-культурологи − Дронь Н., Мосін Х. та Величко А. читати далі...
  • 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

    200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

    "Тіло Його в землі, але дух Його витає між нами..."

    На філософсько-теологічному факультеті провели вечір пам"яті українському Кобзарю. До вступного слова був запрошений декан філософсько-теологічного факультету, член-кореспондент НАПН України, професор Балух Василь Олексійович, який наголосив, що Шевченко є лакмусовим папірцем, що виявляє «самоіндентифікаційне здоров’я» нації, адже він – без заперечень світоглядний орієнтир для справжнього українця.

    Студенти філософсько-теологічного факультету приєдналися до всеукраїнського вшанування великого поета - Тараса григоровича Шевченка. Ще ніколи постать Тараса Шевченка та його творчість не були такими актуальними для сучасних українців як зараз. І на це є дві причини – 200-річчя Кобзаря і, у першу чергу, Євромайдан. Шевченка не лише цитують, а й малюють. Тарас з плакатів на Майдані суровим поглядом дивиться на своїх побратимів – синів та доньок України. Вірші Великого Генія щодень лунають зі сцени Майдану. Шевченко – з нами.

    Безстрашна революційність, запорізька жадоба волі, залізна впертість, зосереджений гнів і велика любов, славне минуле в боротьбі з гнобителями, гумор, незрівняна музика української мови, запах квітучих вишневих садків, пірамідальні тополі над білими хатами – все це в поезії Шевченка. Любити Шевченка – любити Україну. Любити Україну – любити Шевченка.


    Після вшанування хвилиною мовчання ,,Небесної сотні”, у виконанні вокального ансамблю ,,Менестреля” прозвучала пісня ,,Гей, пливе кача”.Пророчі його слова про долю України, яку він любив понад усе наразі не лише актуальні, а життєствердні… «Борітесе, поборете! Вам Бог помагає!» Шевченко в устах молодого вірменина з Майдану звучав так натхненно… А молодий вірменин пав першим… А далі ще сотня… Зараз її називають Небесною. Сотня світлих ангелів звитяги, що любили Україну так, як і заповідав Тарас «во время люте».


    Впродовж заходу багато віршів та поезій Кобзаря пролунало із уст викладачів та студентів факультету, а також у виконанні хору Богословського відділення прозвучали ,,Думи мої, думи мої”, і ,,Реве та стогне Дніпр широкий”. Святковий захід завершився виконанням постового наспіву ,,Покаяння двері”.










  • Вибори декана

    19 лютого на філософсько-теологічному факультеті відбулися вибори декана. Вчена рада факультету більшістю голосів вибрала проф. Балуха Василя Олексійовича