• майстер-клас з писанкарства



    Практичний етап розпочався одразу ж після вступу до теорії з написання світового винаходу українців. За початкову основу послужили виступи як і Миколи Васильовича, так і асистента цієї кафедри Ірини Гутковської, а ще малюнок писанки на письмовій дошці з допомогою крейди, представлення зразків сонячних творінь у ноутбуку, перенесення їх широкого спектру колоритних образів кожним студентом на стандартний листок.

    До столу без усіляких вагань підійшли бувалі у бувальцях. Згодом коло зацікавлених осіб перетворилося на «круглий стіл». Що творив-показував майстер, те й повторювали вихованці. На їхніх маленьких земних кулях проступали образи гуцульської писанки, втіленої у геніальному пам’ятникові у США, в музеї Коломиї та багатьох колекціях шанувальників цього рукотворного мистецтва. За день студенти пройшли два етапи: навчилися працювати у жовтому та червоному кольорах.

    Хто бодай трішки посвячений у дивовижний світ писанки, може одразу відгадати, що перед тобою в усій красі і величі косівський умілець, точніше, із села Яворів. Цікаво, що у його родині цим барвистим таїнством ніхто не займається. До слова, цей промисел перейшов до майстра із легкої руки Василини Копчук – рідної сестри діда. Хлопець виявився здібним учнем, бо про нього одразу заговорили у широких колах писанкарів у столиці козацької вольниці – Дніпропетровську, де став лауреатом Всеукраїнського конкурсу. Майстер казкового дива зазначив: «Діти завтра побачать свої витвори, 22 квітня, тобто третьої Великодньої днини, принесуть із рідних місць на своєрідний фестиваль писанки етнічного забарвлення і спрямування, у яких – символи вічності, добробуту, пробудження і воскресіння. Разом із смерековою «Парасочкою» і «Буковинкою» будуть і десятки інших шедеврів, які переживуть віки».

  • Всеукраїнська студентська олімпіада з культурології

    До цьогорічної Всеукраїнської студентської олімпіади з культурології, яка відбулася 2-4 квітня 2014 року на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» долучилися і наші студенти-культурологи − Дронь Н., Мосін Х. та Величко А. читати далі...
  • 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

    200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

    "Тіло Його в землі, але дух Його витає між нами..."

    На філософсько-теологічному факультеті провели вечір пам"яті українському Кобзарю. До вступного слова був запрошений декан філософсько-теологічного факультету, член-кореспондент НАПН України, професор Балух Василь Олексійович, який наголосив, що Шевченко є лакмусовим папірцем, що виявляє «самоіндентифікаційне здоров’я» нації, адже він – без заперечень світоглядний орієнтир для справжнього українця.

    Студенти філософсько-теологічного факультету приєдналися до всеукраїнського вшанування великого поета - Тараса григоровича Шевченка. Ще ніколи постать Тараса Шевченка та його творчість не були такими актуальними для сучасних українців як зараз. І на це є дві причини – 200-річчя Кобзаря і, у першу чергу, Євромайдан. Шевченка не лише цитують, а й малюють. Тарас з плакатів на Майдані суровим поглядом дивиться на своїх побратимів – синів та доньок України. Вірші Великого Генія щодень лунають зі сцени Майдану. Шевченко – з нами.

    Безстрашна революційність, запорізька жадоба волі, залізна впертість, зосереджений гнів і велика любов, славне минуле в боротьбі з гнобителями, гумор, незрівняна музика української мови, запах квітучих вишневих садків, пірамідальні тополі над білими хатами – все це в поезії Шевченка. Любити Шевченка – любити Україну. Любити Україну – любити Шевченка.


    Після вшанування хвилиною мовчання ,,Небесної сотні”, у виконанні вокального ансамблю ,,Менестреля” прозвучала пісня ,,Гей, пливе кача”.Пророчі його слова про долю України, яку він любив понад усе наразі не лише актуальні, а життєствердні… «Борітесе, поборете! Вам Бог помагає!» Шевченко в устах молодого вірменина з Майдану звучав так натхненно… А молодий вірменин пав першим… А далі ще сотня… Зараз її називають Небесною. Сотня світлих ангелів звитяги, що любили Україну так, як і заповідав Тарас «во время люте».


    Впродовж заходу багато віршів та поезій Кобзаря пролунало із уст викладачів та студентів факультету, а також у виконанні хору Богословського відділення прозвучали ,,Думи мої, думи мої”, і ,,Реве та стогне Дніпр широкий”. Святковий захід завершився виконанням постового наспіву ,,Покаяння двері”.










  • Вибори декана

    19 лютого на філософсько-теологічному факультеті відбулися вибори декана. Вчена рада факультету більшістю голосів вибрала проф. Балуха Василя Олексійовича

  • На філософсько-теологічному факультеті відбулася прем’єрна презентація книги Габрієля Гері

    8 лютого відбулася презентація книги наукового співробітника Сучавського університету Габрієля Геря «Есхатологічне повідомлення християнського літургійного простору: архітектура та ікони в Молдові ХV – XVI» (видання румунською мовою). Презентація книги відбулась з ініціативи Музейного комплексу «Буковина» (м.Сучава, Румунія) та за сприяння Генерального консула Румунії у Чернівцях Елеонори Молдован.

    З автором на прем’єрну презентацію книги приїхали гості з Румунії: Еміль Урсу – директор Музейного комплексу «Буковина» та Тереза Сілінгарія – мистецький критик, професор Сучавського університету.




    читати далі...